- тятива
- [т'атиева/]
-ви/, д. і м. -в'і/, мн. -ти/вие, -ти/y
дв'і т'атиеви/
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
тятива
Смотреть что такое "тятива" в других словарях:
ТЯТИВА — ТЯТИВА, см. тетива. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
тятива — см. тетива … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
тятива — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири тятиви … Орфографічний словник української мови
тятива — Конструктивний елемент східчастого маршу у вигляді нахиленої дерев яної балки, на бічні грані якої спираються сходинки. Мають місце: тятива зігнута короткий зігнутий брус, яким на поворотах з єднуються сусідні марші у дерев яних сходах; тятива… … Архітектура і монументальне мистецтво
тятива — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} сущ. (греч. νεύρα) тетива, толстая струна лука; жила, из которой… … Словарь церковнославянского языка
тятива — и/, ж. Ремінь, мотузка, струна і т. ін., що туго стягує кінці лука … Український тлумачний словник
тятива — ви, ж. Пр. Мотузка, ремінь, що стягує кінці лука … Словник лемківскої говірки
тетива — тятива, диал. также веревка, окаймляющая рыболовную сеть сверху и снизу , арханг. (Подв.), укр. тятива тетива , блр. цецiва, др. русск. тѧтива – то же (Георг. Амарт., ХIV в.; см. Соболевский, Лекции 82), ст. слав. тѧтива νευρά (Супр.), болг.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
тетівка — и, ж., рідко. Те саме, що тятива … Український тлумачний словник
тятивний — а/, е/. Прикм. до тятива … Український тлумачний словник
